ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Державної служби якості освіти України від 09 січня № 01-11/1

Методика оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту

Інституційний аудит закладів загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) передбачає оцінювання освітніх і управлінських процесів, тобто встановлення рівня їх якості та ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – оцінювання). Такими рівнями оцінювання є:

Оцінювання ЗЗСО здійснюється за чотирма напрямами:

У таблиці 1 наведено кількісний розподіл вимог/правил, критеріїв та індикаторів за вищезгаданими напрямами.

Таблиця 1

Кількісний розподіл вимог/правил, критеріїв, індикаторів за напрямами оцінювання освітніх і управлінських процесів ЗЗСО

Напрям оцінювання

Кількість вимог/ правил організації освітніх і управлінських процесів

Кількість критеріїв оцінювання

Кількість індикаторів оцінювання

Освітнє середовище закладу освіти

1

7

16

1

3

13

1

5

13

Всього:

3

15

42

Система оцінювання здобувачів освіти закладу освіти

1

3

4

1

2

3

1

2

3

Всього:

3

7

10

Педагогічна діяльність педагогічних працівників закладу освіти

1

6

6

1

2

3

1

3

4

1

2

2

Всього:

4

13

15

Управлінські процеси закладу освіти

1

4

9

1

2

4

1

3

5

1

6

8

1

2

3

Всього:

5

17

29

Загальна кількість

15

52

96

Під час проведення інституційного аудиту основними методами збору інформації є:

Взаємозв’язок напрямів оцінювання, вимог/правил, критеріїв, індикаторів, методів збору інформації та інструментарію описано в таблиці 2 (додаток 1 до Методики).

Оцінювання здійснюється на рівні вимоги відповідно до критеріїв, наведених у Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17.

Для оцінки напрямів і підготовки рекомендацій керівнику та засновнику ЗЗСО голова експертної групи повинен дотримуватися наступного алгоритму дій:

  1. Збір та узагальнення інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації.
  2. Узагальнення головою експертної групи інформації, наданої експертами.
  3. Співставлення узагальненої інформації з вербальним шаблоном, наведеним у таблиці «Орієнтовні рівні оцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» (додаток 2 до Методики).
  4. Оцінювання вимоги/правила.
  5. Оцінювання напряму.
  6. Оформлення Звіту про проведення інституційного аудиту (далі –Звіт).
  7. Заповнення Висновку про якість освітньої діяльності закладу освіти, внутрішньої системи забезпечення якості освіти (далі – Висновок).
  8. Надання Рекомендацій щодо вдосконалення діяльності закладу освіти (далі – Рекомендації).

І. Збір та узагальнення інформації, отриманої під час спостереження, опитування та вивчення документації

Експерти під час вивчення документації та спостереження за проведенням навчального заняття і освітнім середовищем отриману інформацію фіксують у формах:

Опитування учасників освітнього процесу проводить один або кілька експертів, визначених головою експертної групи.

Інтерв’ю проводяться з директором ЗЗСО, його заступником/заступниками, практичним психологом/практичними психологами, соціальним педагогом/соціальними педагогами та представниками учнівського самоврядування. Перелік питань для інтерв’ю з вищезазначеними учасниками освітнього процесу представлений у додатках 2–5 до наказу. У згаданих формах фіксуються також відповіді респондентів.

Для проведення анкетування експерти використовують анкети для:

В анкетуванні беруть участь здобувачі освіти віком від 14 років.

Анкетування можливо проводити письмово з використанням друкованих бланків або у формі онлайн опитування. У випадку проведення анкетування у формі онлайн комп’ютерна програма автоматично обрахує відповіді респондентів. У разі проведення письмового опитування експерт самостійно обраховує відповіді.

За результатами анкетування не всі відповіді респондентів можуть бути враховані під час визначення рівня освітніх і управлінських процесів. Для оцінювання враховуються лише закриті питання, де респондентам пропонують обрати один із запропонованих варіантів відповідей. Відповіді респондентів на відкриті питання і закриті питання, де вони можуть обрати декілька варіантів відповідей, а також відповіді, надані під час інтерв’ю, можуть бути використанні експертною групою у ході проведення інституційного аудиту та для підготовки Висновку і Рекомендацій.

Для обрахунку анкет слід використовувати наступний алгоритм:

Підрахувати загальну кількість відповідей по кожному із запропонованих у питанні варіантів

Наприклад, у анкетуванні взяли участь 100 респондентів, із них:

Помножити загальну кількість відповідей на бал, що відповідає рівням оцінювання

Кожна із запропонованих варіантів відповідей оцінюється за 4-бальною шкалою. Наприклад, відповіді:

Відповідно:

4 бали × 25 відповідей респондентів = 100;

3 бали × 40 відповідей респондентів = 120;

2 × 15 =30;

1×10=10.

Визначити рівень освітньої діяльності за питанням анкети

Обраховуємо середньоарифметичне значення питання. Для цього ділимо суму балів на кількість опитаних респондентів.

Наприклад: (100+120+30+10)/100(всього опитаних) =2,6

Отримане середньоарифметичне значення співставити зі шкалою визначення рівня якості освітньої діяльності

Таблиця 2

Шкала визначення рівня якості освітньої діяльності

1,0 - 1,65

1,66 - 2,65

2,66 -3,60

3,61 - 4,0

низький рівень

рівень, що вимагає покращення

достатній рівень

високий рівень

Вищезазначена шкала використовуватиметься також у подальшому під час оформлення Звіту, зокрема – оцінювання напряму.

Узагальнені результати спостереження, опитування, вивчення документації заносяться експертом до форми аналітичної довідки (додаток 13 до наказу), яка подається голові експертної групи.

У подальшому інформація, описана експертом у пункті 2 аналітичної довідки «Результати роботи експерта», буде використана головою експертної групи для оцінювання вимоги та заповнення Звіту (додаток 14 до наказу), а в пункті 3 «Пропозиції щодо оцінювання» – для підготовки Висновків (додаток 15 до наказу) та Рекомендацій (додаток 16 до наказу).

ІІ. Узагальнення головою експертної групи інформації, наданої експертами

З метою систематизації інформації, описаної в аналітичних довідках (пункт 3 форми), голова фіксує результати в Узагальненій таблиці критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (додаток 1 до Методики). Зокрема, визначає рівні оцінювання напроти кожної із використаних форм. Такий підхід дозволить голові експертної групи в подальшому аргументовано підготувати Висновок та Рекомендації.

Таблиця 3

Узагальнена таблиця критеріїв, індикаторів та інструментарію для оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (витяг із таблиці)

Критерії оцінювання

Індикатори оцінювання

Методи збору інформації

Інструментарій, що буде використано для оцінювання

Результати оцінювання

1

2

3

4

В

Д

ВП

Н

Напрям оцінювання ІІ. Оцінювання здобувачів освіти

Вимога 2.3 Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання

2.3.2. Заклад освіти забезпечує самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

2.3.2.1. Учителі в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти

2.3.2.1. Спостереження (навчальне заняття). Опитування (інтерв’ю із заступником керівника, анкетування здобувачів освіти, педагогічних працівників)

  • Форма спостереження за навчальним заняттям (питання 7 п. 3).
  • Перелік питань для інтерв’ю із заступником керівника (п. 21).
  • Анкета для учня/учениці (п. 25).
  • Анкета для педагогічних працівників (п. 7)

 

 

 

 

 

+

 

+

 

 

 

 

+

 

Інформація за одним індикатором, отримана під час спостереження і опитування, може різнитися між собою. Розглянемо такий випадок на прикладі індикатору 2.3.2.1 «Учителі в системі оцінювання навчальних досягнень використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти». За результатами анкетування педагогів переважна більшість (91%) вказала, що використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання здобувачів освіти. Це відповідає високому рівню. Разом з тим, учні відповіли, що педагоги рідко використовують прийоми самооцінювання та взаємооцінювання (рівень, що вимагає покращення). Експерти, які відвідували навчальні заняття, у аналітичних довідках вказали, що лише окремі вчителі використовують прийоми самооцінювання і взаємоцінювання в системі оцінювання навчальних досягнень. У такому випадку, пріоритетною є інформація, отримана за результатами спостереження за проведенням навчального заняття.

У Висновку голова експертної групи констатує результати анкетувань та спостережень за проведенням навчальних занять, описуючи досягнення і потреби ЗЗСО у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

У Рекомендаціях можна запропонувати педагогічній раді, шкільним методичним об’єднанням вчителів наприклад, ознайомити вчителів з особливостями застосування формувального оцінювання учнів, а саме: активній участі учнів у процесі оцінювання.

ІІІ. Співставлення узагальненої інформації з вербальним шаблоном, наведеним у таблиці «Орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності закладу освіти»

З метою оцінювання вимоги/правила голова експертної групи співставляє узагальнену інформацію, описану експертами в пункті 2 аналітичної довідки, з вербальним шаблоном «Орієнтовні рівні оцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості» (додаток 2 до Методики) та відмічає всі співпадіння.

Розглянемо на прикладі вимоги 2.1. «Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень».

Таблиця 4

Орієнтовані рівні оцінювання закладу загальної середньої освіти щодо дотримання вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти (витяг із таблиці)

Рівні оцінювання якості освітньої діяльності ЗЗСО

Перший (високий)

Другий (достатній)

Третій (вимагає покращення)

Четвертий (низький)

Напрям оцінювання 2. СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Вимога/правило організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти 2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень

 

2.1.1. У закладі освіти оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень у різних формах.

Здобувачі освіти отримують інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень із сайту закладу, за допомогою усної інформації від педагогічних працівників,інформаційних стендів у навчальних кабінетах та інших приміщеннях закладу.

2.1.2. Учителі застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.

2.1.3. Здобувачі освіти вважають, що оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти є справедливим і об’єктивним

 

2.1.1. Критерії оцінювання навчальних досягнень оприлюднено у різних формах, а правила і процедури оцінювання є на сайті закладу освіти та/або в змісті освітньої програми.

Більшість здобувачів освітиотримують інформацію визначеним у закладі способом, у тому числі від педагогічних працівників.

2.1.2. Переважна більшість учителів застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.

2.1.3. Переважна більшість здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним

 

2.1.1. Оприлюднено критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень лише на сайті закладу освіти(наприклад, в змісті освітньої програми).

Близько половини опитаних здобувачів освіти отримують інформацію визначеним у закладі освіти способом, у тому числі від педагогічних працівників.

2.1.2. Близько половини опитаних учителів

застосовують систему оцінювання,спрямовану нареалізацію компетентнісного підходу.

2.1.3. Близько половини опитаних здобувачів освіти вважають оцінювання їхніх результатів навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним

 

2.1.1. Критерії, правила та процедури оцінювання навчальних досягнень учнів не оприлюднені. Більшість здобувачів освіти не отримують інформацію, у тому числі від педагогічних працівників, про критерії, правила і процедури оцінювання їхніх навчальних досягнень.

2.1.2. Здебільшого вчителі не застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу.

2.1.3. Менше третини здобувачів освіти вважають оцінювання результатів їхнього

навчання у закладі освіти справедливим і об’єктивним

 

ІV. Оцінювання вимоги/правила

Голова експертної групи визначає рівень якості освітньої діяльності вимоги/правила за більшістю співпадінь інформації, отриманої у ЗЗСО, з вербальним шаблоном, описаним у додатку 2 до Методики, по кожному із критеріїв вимоги.

Наприклад, у таблиці № 3 кількість збігів розподілилася таким чином:

Таким чином, вимогу 2.1. оцінено на достатній рівень.

При цьому, якщо є одне і більше співпадінь з вербальним шаблоном, що відповідає низькому рівню, вимога не може бути оцінена на високий чи достатній рівень. Якщо кількість співпадінь розподілилася порівну між високим, достатнім і рівнем, що вимагає покращення, то використовується метод відкидання крайніх правих і лівих результатів вибірки. Тобто відкидається високий рівень та рівень, що вимагає покращення. Отже, вимога оцінюється на достатній рівень.

V. Оцінювання напряму

Оцінювання напряму здійснюється шляхом знаходження середньоарифметичного значення отриманих оцінок за кожною з вимог/правил, що входять до напряму. Щоб оцінити напрям за вимогами/правилами потрібно зробити два кроки:

  1. Вирахувати середньоарифметичне значення вимог/правил освітнього напряму.
  2. Співвіднести отримане середньоарифметичне значення зі шкалою визначення рівня якості освітньої діяльності.

Наприклад, напрям «Освітнє середовище» складається з трьох вимог/правил. Розподіл балів за вимогами/правилами становить:

Знаходимо середньоарифметичне значення за формулою: p = (p1 + p 2 + … + pn)/n (формула 1), де p – середньоарифметична оцінка напряму; pn – бал вимоги/правила; n - кількість вимог/правил у напрямі.

2 = (2+3+1)/3 (формула 1),

Співставляємо отримане значення середньоарифметичної оцінки напряму зі шкалою визначення рівня якості освітньої діяльності (таблиця 2).

1,0 - 1,65

1,66 - 2,65

2,66 -3,60

3,61 - 4,0

низький рівень

рівень, що вимагає покращення

достатній

високий

Отриманий середньоарифметичний бал 2,0 знаходиться у проміжку між 1,66 та 2,65 і відповідає рівню, що «вимагає покращення» якості освітньої діяльності.

Оформлення Звіту

Визначені рівні вимог/правил та напрямів фіксуються головою експертної групи у Звіті.

Заповнення Висновку

Голова експертної групи заповнює форму Висновку, де вказує рівень освітньої діяльності кожного із чотирьох напрямів, описує досягнення ЗЗСО і потребу у вдосконаленні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти.

При написанні Висновку голова експертної групи обов’язково прописує у досягненнях ЗЗСО позитивну динаміку, що простежується за останні три навчальних роки.

Надання рекомендацій

За результатами проведеного інституційного аудиту голова експертної групи готує Рекомендації керівнику ЗЗСО та засновнику щодо підвищення ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти.